Жабка Соня - Казки на українській мові - Казки - Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...
П`ятниця, 09.12.2016, 08:47
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 Казки






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 8656

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • Категорії розділу
    Казки на українській мові [30]
    (на українській мові)
    Казки на російській мові [20]
    (на російській мові)
    Казки про рослини [0]
    Легенди [1]
    Оповідання [2]
    Головна » Статті » Казки на українській мові

    Жабка Соня

    На березі річки жили жабки. Одного дня в родині народилися дітки.  Назвали малих жабок Соня, Стрибунець і Квачик.

    Кожного дня малеча стрибала по березі річечки, ловила комашок і співала свої жаб’ячі пісні. Так і росли.

    Але з якогось часу Соня почала повертатися зажуреною. Мама-жабка допитувалася:

    - Що сталося, донечко?

     Соня спочатку відмовчувалася, але одного разу не втрималася:

    - Мамо, а чи є в мене якийсь талант?

    Мама-жабка здивувалася такому запитанню, але, розуміючи, що Соня чекає на нього відповіді, відказала:

    - Звісно є.

    - Який?

    Матуся замислилася…

    - От бачиш… - сумно сказала Соня. - І ти не знаєш.

    - А хіба обов’язково мати якийсь талант? – запитала мама.

    - Звичайно! – вигукнула малеча й почала наводити приклади. – Стрибунець вміє високо стрибати, Квачик – гарно співати. Ти, мамо, смачно готуєш пиріг із комашок, а батько будує міцні хатинки…

    - Згідна, - погодилася ненька, - але талант не завжди видно відразу. Буває, що потрібно чимало часу, щоб знайти свою особливість.

    - А коли буде видно мій талант? – допитувалася Соня. – Я теж хочу бути особливою!

    - Не переймайся, ти обов’язково про нього дізнаєшся. Обіцяю!

    Минали дні, малі жабки перетворилися на гарних молодих жаб. Стрибунець і Квачик вже почали будувати окремі хатинки, а Соня все не знаходила собі місця...

    Вона навчилася смачно готувати, але не якось особливо, а так як всі; вміла співати, але були жабки, які співали краще.

    - Мамо, у чому ж моя особливість? – у відчаї допитувалася Соня.

    А мама-жабка вперто повторювала:

    - Ти обов’язково дізнаєшся!

    - Але коли, нене?

    - Усьому свій час, доню. Усьому свій час…

    Згодом Соня вийшла заміж і в неї народилися гарні маленькі жабки.

    Чого тільки не вигадувала вона для малих непосид: і книжечки з листочків робила, і батут плела із травички…

    - Ти найкраща мама у світі! – цілували малі жабенята Соню. А сусіди-жабки, спостерігаючи, як Соня гарно бавить і виховує дітей, почали приводити до молодої матусі своїх нащадків. Так на березі річечки утворився дитячий садок. І вже ніхто не дивувався, бачачи вранці, як з усіх сторін до хатинки Соні стрибають жабки з дітьми.

    - Ну що, знайшла свій талант, доню? – запитала одного разу у Соні мама.

    - Так, усміхнулася жабка, пригортаючи до себе малюків.


     © Copyright: Наталя Гуркіна

    Категорія: Казки на українській мові | Додав: natalyagurkina (17.03.2011) | Автор: Наталя Гуркіна
    Переглядів: 10410 | Коментарі: 4 | Теги: українська казка, казка, жабка соня, наталя гуркіна, казка про жабку, казка про талант, авторська казка, казка українською
    Всього коментарів: 4
    4  
    Большое спасибо за сказочки очень интересные и поучительные

    3  
    smile dont tongue

    2  
    Спасиб tongue

    1  
    Спасибо за интересную сказку от меня и моих детей biggrin

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]