Як ялиночки стали колючими - Казки на українській мові - Казки - Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...
П`ятниця, 09.12.2016, 08:41
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 Казки






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 8656

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • Категорії розділу
    Казки на українській мові [30]
    (на українській мові)
    Казки на російській мові [20]
    (на російській мові)
    Казки про рослини [0]
    Легенди [1]
    Оповідання [2]
    Головна » Статті » Казки на українській мові

    Як ялиночки стали колючими

    У давні часи ялиночки не мали голочок, і це нікого не дивувало.

    Якось вони задумалися: «Чому на всіх деревах є листочки, а на нас немає? Соку, як берези, не даємо, плодів, як у горіха,  не маємо, та й наша деревина не така міцна, як у дуба…»

    -          Не журіться, - пошкодував їх їжачок, який у цей час проходив поряд і почув усю розмову. –  Хочете, я вам частину своїх голок віддам?

    -          Навіщо нам твої колючки? – здивувалися дерева.

    І тут продзвенів дзвіночком голос найменшої ялиночки:

    -          Ми зможемо на них щось чіпляти.

    Розсміялися ялинки:

    -          От вже малеча, от кумедна. В нас навіть плодів немає.

    -          Я можу морквинку на вас почепити, - запропонував зайчик.

    -          А я горішки, - грайливо повела хвостиком білочка.

    -          Погоджуйтесь! – закаркали ворони. – Ми вам блискучих кульок принесемо.

    -          Може, й справді стати колючими? – завагалися ялиночки.

    -          Погоджуйтесь! – наполягав їжачок. – Я на свої голочки все, що завгодно одягаю: і листочки, і грушки… Зможете завжди бути гарними.

    Ялиночки зашарілися: кому ж не хочеться бути красивим?

    -          Ми згідні! – сказали в один голос.

    І їжачок почав свій таночок. Він тричі покружляв навколо кожної ялиночки, і вони одна за одною ставали  колючими.

    -          Ми тепер як їжачки, тільки великі…  - кокетливо оглянули себе ялиночки і насупилися: – А нам так хочеться виділятися.

    -          То пофарбуйте голочки! – підказав зайчик.

    -          А що, й справді хороша думка! – підтримала найстарша ялинка. – Тільки який колір обрати?

    -          Синій, - проспівало Небо. – Будете такими ж блакитними, як я.

    -          Ми не проти, - сказали кілька ялиночок, та більшість з ними не погодилася:

    -          Ні, ми хочемо свій колір! Ми – дерева!

    -          Тоді давайте будемо зеленими, - запропонувала найменша ялиночка.

    Давайте! – згодилися її старші сестрички.

    З тих пір майже всі ялиночки зелені. Рідко, та можна зустріти дерева з голубими голочками.

    А коли старий рік зустрічається з новим, збираються біля найстаршої ялинки звірята. Зайчики приносять моркву, білочки – горішки, ворони – найгарніші свої оздоби.. І немає у світі в цю мить гарнішого дерева!

    А ще, не зважаючи на те, що кожної осені всі дерева скидають своє листячко, ялиночки залишаються одягненими. Це все завдяки їжачку, адже він ніколи не знімає свої колючки.  Тож коли побачите зелену чи голубу красуню, не кажіть, що знаєте цю невеличку таємницю, краще почепіть щось їй на гілочку - вона буде рада.


     © Copyright: Наталя Гуркіна

    Категорія: Казки на українській мові | Додав: natalyagurkina (07.12.2012) | Автор: Наталя Гуркіна
    Переглядів: 4868 | Коментарі: 1 | Теги: як ялинки стали колючими, Для дітей, казка про ялинки, казка
    Всього коментарів: 1
    1  
    вау!

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]