Черв’ячок Мотузочок - Казки на українській мові - Казки - Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...
Субота, 10.12.2016, 04:08
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 Казки






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 8660

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • Категорії розділу
    Казки на українській мові [30]
    (на українській мові)
    Казки на російській мові [20]
    (на російській мові)
    Казки про рослини [0]
    Легенди [1]
    Оповідання [2]
    Головна » Статті » Казки на українській мові

    Черв’ячок Мотузочок


    Жив у землі звичайний червоний земляний черв’ячок. Звали його Мотузочок.

     Кожного дня червячок сумлінно виконував свою роботу: рив у землі дірочки-тунелі. Навіщо їх потрібно рити, він не знав, але так жили його прадіди, так робили його батьки, так вчиняли всі його родичі.

     Коли день підходив до кінця, Мотузочок лягав у своє довге ліжечко й закривав очі.

     Як йому хотілося стати квіточкою й дарувати пилок бджолам! «Тоді б я був потрібним, - думав він. - Але нічого не вдієш: я народився черв’ячком».

     Минула весна і настало літо.

    Одного разу, коли черв’ячок рив чергову дірочку, до нього заговорила квіточка:

     - Допоможи мені, - попрохала Ромашка. – Зроби пухкенькою землю біля корінчиків…

     - Залюбки, - відказав Мотузочок і старанно розпушив землю навколо корінців квіточки.

     - І мені зроби пухкенькою землю, - попрохала Волошка.

     Черв’ячок і їй не відмовив.

     - А нам допоможеш? – з надією запитали Маки.

     - Звісно!

     Цілий день працьовитий черв’ячок розпушував землю навколо рослин, а коли сонечко заховалося за обрій, він ледве доповз до ліжечка. «Важкий був день, але скільки корисного я зробив!» - задоволено усміхнувся.

     Наступного дня Мотузочок знову допомагав квіточкам.

     - Що ж діється? – здивовано запитав Волошку. – Мене ніколи стільки не просили про допомогу.

     - Спека, - втомлено пояснила квітка. – Дощу немає, а сонечко висушує всю вологу…

     Черв’ячок задумався: «А мені завжди прохолодно, адже я під землею». Волошка ніби прочитала його думки:

     - Добре тобі, ти живеш під землею, а ми від спеки пропадемо…

     - Що ж робити? - забідкався Мотузочок.

     - А що тут вдієш? – опустила листочки квіточка. – Ти й так нам допомагаєш. Якби не ти, ми б загинули.

     «Нічого собі!» - здивувався черв’ячок. Він навіть не здогадувався, наскільки важлива його праця.

     У ту ніч він так і не ліг спати. До самого світанку Мотузочок скликав своїх родичів

     А вже вранці земля ожила.Сотні малих черв’ячків старанно рили дірочки-тунелі, розпушуючи скам’янілу землю.

     Працьовиті  черв’ячки

     Дірочки копають,

     А рослини на землі

     Дощику чекають.

    Співали черв’ячки, дружно працюючи.

     А коли через кілька днів з неба щедро полилася водичка, всі полегшено зітхнули.

     - Спасибі вам, - не могли надякуватися рослини підземним мешканцям. – Якби не ви, ми б загинули!

     - Звертайтеся, - відказали черв’ячки. Вони попрощалися й розповзлися по своїх домівках.

     А Мотузочок з тих пір почав пишатися тим, що він черв’ячок.


    © Copyright: Наталя Гуркіна

    Категорія: Казки на українській мові | Додав: natalyagurkina (14.03.2011) | Автор: Наталя Гуркіна
    Переглядів: 5752 | Коментарі: 2 | Теги: проза для дітей, казка про червячка, казка українською, українська казка, казка на українській мові, казка
    Всього коментарів: 2
    1  
    Мне очень понравилась єта сказка!Спасибо за такой позитив! biggrin

    2  
    Пожалуйста!

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]