Берiзки - Казки на українській мові - Казки - Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...
Субота, 10.12.2016, 11:50
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 Казки






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 8660

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • Категорії розділу
    Казки на українській мові [30]
    (на українській мові)
    Казки на російській мові [20]
    (на російській мові)
    Казки про рослини [0]
    Легенди [1]
    Оповідання [2]
    Головна » Статті » Казки на українській мові

    Берiзки

    На узбіччі лісу росли дві берізки. Одну звали Біленька, другу – Тоненька.

     Кожного ранку Біленька прокидалася з першими променями сонця й старанно збирала росу. Тоненька в цей час спала.

     - Невже тобі не потрібна водичка? – дивувалася Біленька.

     - Чому ж, потрібна. Але для цього не обов’язково так рано вставати.

     - Як це?

     - А так: домовлюся з хмаринкою-дощинкою  – вона мене й поллє.

     Берізка з подивом дивилася на сусідку - дивна!

     Якось раз вона запросила Тоненьку гілочками похитати.

     - Приєднуйся! – гукнула.

     - Не хочу, - відмовилася та. - Я сонячні ванни приймаю.

     Біленька здивувалася:

     - А що робитимеш, коли вітер нападе?

     - Домовлюся.

     Минали дні. Почалося спекотне літо. Біленька прокидалася разом з сонечком і досхочу пила крапельки роси. З кожним днем її крона ставала сильнішою, а гілочки гнучкішими.

     Подруга ж спала до півдня й просила водичку в хмаринок. Її гілочки так і залишалися тоненькими й слабкими, та це не турбувало лінивицю. «Якщо потрібно буде щось - домовлюся», - думала вона.

      Аж раптом одного дня налетів Буревій.

    -          Допоможіть! – гукнула Тоненька до хмар.

     Вітрисько поглянув на небо й розсміявся. Він, граючись, розігнав захисників берізки. 

     - Ну що, красуне, потанцюємо? – закружляв навколо дерева.

     - Я не хочу, - заплакала берізка.

     - А хто тебе питатиме? – зареготав вітер.

     Він закрутив віти Тоненької, пригнув крону майже до землі, і, напевне, берізка б загинула, якби не Біленька.

     - Агов, Буревію, - звернулася вона до вітру. – Ти завжди такий неввічливий?

     - Хто тут пищить? – відірвався від Тоненької вітер.

    – Це ти? – підлетів до Біленької. - Тобі що жити набридло?

     - Я тебе не боюся, - відказала берізка.

     У Буревія мову відняло.

     - Ти хоча б знаєш, з ким розмовляєш?

     - Знаю.

     - Та я тобі!.. – і він почав крутити гілки Біленької.

     Але не дарма берізка щодня гілочками хитала й  крону вигинала. Як не старався вітер, а зламати білокоре дерево йому не вдалося.

     - Я ще повернуся! – пригрозив Буревій і полетів геть.

     А берізка розсміялася. Вона розправила гілочки й подивилася на сусідку:

     - Ти як?

     - Не дуже, - ледве промовила Тоненька. – Гілки поламані…

     - Нічого, нові виростуть, - підбадьорила берізка.

     - Правда?

     - Авжеж! Але для цього потрібно рано вставати й багато працювати.

     – Я згідна, - промовила Тоненька.

    З тих пір минуло багато літ. Ще не один вітер прилітав побешкетувати, але все марно: у берізок жодна гілочка не зламалася!

     



     © Copyright: Наталя Гуркіна

    Категорія: Казки на українській мові | Додав: natalyagurkina (20.04.2011) | Автор: Наталя Гуркіна
    Переглядів: 12279 | Коментарі: 3 | Теги: українська сучасна казка, казка українською, казка про дерева, казка про берізок, проза для дітей, казка
    Всього коментарів: 3
    3  
    клас

    2  
    класная сказка heart prof cool

    1  
    Гарні казочки у Вас! respect flower

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]