Як Промінчик будив землю. - Казки на українській мові - Казки - Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...
Субота, 10.12.2016, 06:02
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 Казки






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 8660

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • Категорії розділу
    Казки на українській мові [30]
    (на українській мові)
    Казки на російській мові [20]
    (на російській мові)
    Казки про рослини [0]
    Легенди [1]
    Оповідання [2]
    Головна » Статті » Казки на українській мові

    Як Промінчик будив землю.

    Як Промінчик будив землю


    Кожного року Сонячний Промінчик будить усе живе. Так і цієї весни: тільки Зима на Північний полюс - сонячний хлопчик одягає картузика й поспішає на Землю.

    -                Прокидайтеся, - полоскотав квіточку. – Весна іде.

    -                Промінчику! – усміхнувся Підсніжник. – Дякую, що розбудив.

    -                Немає за що. Чепурися, - підморгнув сонячний хлопчик і полетів далі.

    Аж бачить: Травичка спить. Він до неї і так, і сяк, а тій хоч би що.

    -                Раз так, начувайся!

    І Промінчик зняв із голови картузика…

    -                Ой, як тепло! Ой, як добре! – почала ніжитися Травичка. - Промінчику, ти?!

    -                А хто ж іще? – усміхнувся хлопчик.

    -                Дякую за тепло, сонячний! – розправила листочки Травичка: Весна ж іде!

    Промінчик попрямував далі…

    Бачить: Струмочок спить. Він нахилився до нього й проспівав:

     Струмочку-дзвіночку, відкрий оченята,

    Чекають тебе з нетерпінням звірята!

    Прокинься-проснися і нам заспівай,

    Нехай знову радість наповнить цей край!

    Крига на струмочку почала танути. За мить свою пісеньку вже дзюрчала  водичка.

    - Промінчику! – зрадів Струмочок. – Присядь, потеревенимо.

    -  Не маю часу, іншим разом, - вибачився Промінчик.

    - Дякую, що розбудив! – заблищав водичкою Струмочок. – Забігай частіше в гості.

    - Обов’язково, тільки всі справи завершу, - відповів Промінчик і полетів далі.

    Сонячний хлопчик лагідно брав у долоні гілочки дерев, і вони прокидалися від тривалого зимового сну; стукав у нірки звіряток, і ті виходили  побавитися під весняним сонечком…

    Коли день добіг кінця, хлопчик-промінчик повернувся на небо. Засинаючи, він подумав про те, як цікаво пройшов його день: «Я хоча й маленький, але встиг зробити так багато!»


    © Copyright: Наталя Гуркіна

    Категорія: Казки на українській мові | Додав: natalyagurkina (07.02.2009) | Автор: Наталія E W
    Переглядів: 8018 | Теги: наталя гуркіна, казка про промінчика, казка на українській мові, казка про весну, казка для малечі
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]