Сонце й Місяць - 17 Січня 2014 - Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...
Субота, 10.12.2016, 06:01
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 8660

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • Головна » 2014 » Січень » 17 » Сонце й Місяць
    16:14
    Сонце й Місяць


    Давним-давно, у ті часи, коли планети й зорі ходили один до одного в гості, зустрілися Сонце й Місяць. Вони хоча й поспішали, та все ж зупинилися. 

    Дівчина-Місяць замилувалася яснолицим Сонцем. «Яка тепла й гарна зірка! - подумала. – Як добре і спокійно поряд із нею». 
    Хлопець-Сонце, захоплено розглядаючи красуню, міркував: «Невже буває у Всесвіті така невинність погляду? Хіба може бути стільки ніжності?»
    Усі зорі й планети затамували подих. Вони спостерігали як сяйво Місяця лагідно розчинялося в теплих променях Сонця. 
    Світила не відводили один від одного погляду:
    - Давай завжди будемо разом, - запропонував Сонце дівчині - Місяць.
    Вона у відповідь зашарілася й зітхнула:
    - Це неможливо. Тоді живе на планетах загине, адже ти зігріваєш, дозволяєш рости й розвиватися, а я даю відпочити. 
    - Я розумію, - відповів хлопець-Сонце і замислився. 
    Місяць, щоб втішити коханого, ніжно обійняла його м’яким сяйвом:
    - Не сумуй, мій хороший, ми знайшли один одного. Це найголовніше!
    Небо, спостерігаючи за двома закоханими, сентиментально ховало заплакані очі, а зорі й планети захоплено зітхали. Адже зустрілися два світила! Зустрілися й покохали.
    Сонце й Місяць добре знали, що їх вік, як і всіх зірок і планет, обмежений, що на зміну їм колись прийдуть інші світила. Саме тому вони твердо вирішили не розлучатися. Нехай і окремо, але завжди поряд, завжди разом. До кінця! 
    Як таке можливо, запитуєш? А ось як. 
    Світила довго міркували й, в кінці-кінців, вирішили обрати для себе галактику десь на краєчку Всесвіту. Там, де не надто багато мешканців. Сонце пригадало, що в минулому році літало в гості до блакитної планети. Невеличка затишна галактика тоді йому дуже сподобалася. Туди він і запропонував полетіти дівчині-Місяць, щоб залишитися назавжди. Місяць погодилася. 
    Золотисто-сріблястий шлейф позначав їх шлях у космосі. Не було нікого у ту мить щасливішого у всьому Всесвіті, ніж Сонце й Місяць!
    Так два світила потрапили до нашої планети. Вони й зараз тут. Хоча зустрічаються рідко, але в такі хвилини обрій сяє найніжнішими барвами - кольорами любові. Це її велике почуття дарує нашій блакитній планеті життя.




    © Copyright: Наталя Гуркіна

    Казки, оповідання, легенди

     
      
    Переглядів: 247 | Додав: natalya-gurkina | Теги: казка про світила, казка про сонце, казка для малечі, казка для батьків, наталя гуркіна, казка про місяць, казки, казка про любов
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]