Вівторок, 23.05.2017, 21:41
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 9029

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • Головна » 2009 » Лютий » 7 » Як Промінчик будив землю.
    13:13
    Як Промінчик будив землю.

    Кожного року Сонячний Промінчик будить все живе. Він самий перший помічник дівчини Весни.
    Так і цього року:
    - Які ви всі сплюхи, - подумав Промінчик, дивлячись на сонне царство внизу. 
    Одягнувши на голову кашкетика, він швиденько зістрибнув униз, на землю.
    - Просинайся, - полоскотав сплячу квіточку. 
    - Це ти, Промінчику? – підняла пухнасті вії красуня Підсніжник.
    - Я, – відповів хлопчик.
    - А що вже час прокидатися?
    - Яка ти кмітлива, - посміхнувся до квітки. 
    - Дякую що розбудив.
    - Та немає за що, квіточка. Пішов я далі..

    - А хто тут у нас боки вилежує, га? – звернувся він до Травички. 
    - Хр-пш-ш, хр-пш-ш...
    - Ти ніби бабка, що на печі розляглася, - розсміявся. – Ану прокидайся, лежебоко! Я тобі зараз робитиму сонячні ванни, – і Промінчик зняв зі своєї голови картуз.
    - Ой, як тепло! Ой, як добре! – крізь сон, почала ніжитися Травичка. – Весна! – щасливо потягнулася і відкрила очі. – Промінчику, ти?! – вигукнула.
    - А хто ж іще? 
    - Присядь перепочинь, - розправила своє вбрання Травичка. 
    - Немає коли, потрібно всіх будити. Весна ось-ось увійде.
    - Дякую тобі за тепло, сонячний! – вдячно поглянула на Промінчика Травичка і почала причепурюватися: Весна ж іде!
    А хлопчик-Промінь полетів до Струмочка. Його він особливо полюбляв будити. Адже ніхто не вмів так гарно співати та танцювати, як він. Ніхто так не дарував радісний настрій, як життєдайні води малюка.
    - Струмочку-дзвіночку, відкрий оченята,
    Чекають тебе з нетерпінням звірята!
    Прокинься-проснися, нам всім заспівай,
    Нехай знову радість наповнить цей край! - і під теплом хлопчика-Променя, тоненька крига, що накривала малюка Струмочка, почала танути. За мить заструменіла свою пісеньку водичка..
    - Промінчику! – відкрив очі Струмочок. - Дякую тобі, друже! – вдячно потис руку другові. – Забігай до мене у гості.
    - Обов’язково! Нехай тільки всі свої справи дороблю, - відповів Промінчик і полетів далі.
    Він лагідно брав у свої долоні гілочки дерев і вони під його теплом прокидалися від тривалого, зимового сну. 
    А як раділа тітка Земля сину Сонечка! І таке вареннячко йому у мисочку накладала, і таке.
    - Пригощайся, Промінчику! – припрошувала. 
    - Тітонько, я ж лусну, - жалібно дивився на гостинну Землю, Промінчик.
    Але господиню Землю не переконаєш!
    - Тобі сили потрібно відновлювати! – пояснювала вона племіннику.
    - О-о-о, я вже лускаю, - проказав Промінчик і вставши з-за столу показав тітці Землі на свого живота:
    - Дивіться який!
    А Земля задоволено посміхалася:
    - От тепер можеш далі летіти по своїм справам. 
    - Та я вже все зробив, - похвалився малий.
    - А я і не сумнівалася в тобі.
    - Дякую вам, тітонько за гостинність, та мені вже час додому. 
    - Забігай частіше у гості, - з любов’ю провела поглядом племінника Земля.
    - Обов’язково.
    А коли у той день Промінчик лягав спати, то задоволено сам до себе посміхнувся: „Який я все ж таки молодець! Все встиг зробити!” 
    І вже засинаючи подумки додав: Весна буде задоволена мною.








    Переглядів: 668 | Додав: natalyagurkina
    Всього коментарів: 4
    4  
    Тобі дякую))))))) За тепло! )))))

    3  
    І мені він підморгнув, шкода, що лишень з монітору.
    Поки читала ці рядки, на 5 хв повірила, що за вікном Весна.
    Дякую. Гарна казка.

    2  
    Так)))) Всіх розбудив)))))

    1  
    Якiй роботящий Промінчик. Усе виконав хлопчик.

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]