Наталя Данилюк - Сторінка 2 - Дитячий світ
Субота, 10.12.2016, 11:53
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 Наталя Данилюк - Сторінка 2 - Дитячий світ






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 8660

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    Сторінка 2 з 3«123»
    Дитячий світ » Сучасна культурна скарбничка України » Поети » Наталя Данилюк (Івано-Франківська обл., смт.Перегінське)
    Наталя Данилюк
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:29 | Повідомлення # 16
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    МОЯ ЗАЖУРА

    Моя зажура древня, наче світ,
    Моїх думок пергаменти затерті
    Прибило вітром дальнім до воріт,
    Минулих днів нестримні круговерті,

    Відгарцювавши, стихли у саду
    І дотлівають прілим падолистом.
    Немов приблуда стомлена, бреду,
    Ворушу срібне росяне намисто.

    Під купол неба синього летить
    Терпкого саду вранішня молебень...
    Якби ж то можна знищити за мить
    Все те, що тут нагадує про тебе...
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:31 | Повідомлення # 17
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    ПРИСЛУХАЙСЯ...

    Прислухайся: ти чуєш?То ж весна...
    Дзвінкі струмочки вирвались назовні
    І їхні співи, срібно-молитовні,
    Бринять, немов натягнута струна.

    Під стріхами бурульок передзвін -
    Така весняна магія сльозиться!
    На гілочці калиновій синиця
    Клює червоних ягідок рубін.

    Прокинувшись, потягується сад...
    У переливах срібних амальгами
    Прудкої річки поміж берегами
    Хрумких крижин біліє рафінад.

    Прислухайся: в засніженій імлі
    Вже первоцвітів чути шарудіння
    І, життєдайним вигріте промінням,
    Пульсує серце нашої Землі.
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:32 | Повідомлення # 18
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    ПОЧУБИЛИСЬ (СТРІТЕНСЬКІ БАТАЛІЇ)

    Почубились:старенька і дівчисько.
    Яка ж бо вперта зимонька - ну, страх!
    Впрягла у сани дужого вітриська
    І ну гасати прудко по снігах!

    А що мала́?Похнюпила свій носик,
    З очей блакитних ринули струмки...
    Та вже до ніжок лагідних і босих
    Ще не розкриті лестяться квітки.

    От набереться сили ця дрібнота
    З вогких проталин вирветься на світ,
    По всіх полянах, клумбах і висотах
    Духмяно-ніжний рознесе привіт!

    Дарма зима насупилась і злиться,
    Квітучу юнь старій не замогти!
    Здіймає крила біла сніговиця,
    Пухкого снігу кидає пласти...

    Услід весні жбурляє подушками
    З очей злітають докори німі,
    А юна панна хлюпає струмками
    На черевички замшеві зимі.
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:33 | Повідомлення # 19
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    БЕРЕЗНЕВИЙ ДОТИК

    Холодний день. Туманна поволока.
    Крупа сльотава липне до вікна.
    Тремтить в гаю берізка білобока,
    Немов тонка натягнута струна.

    Блукає снігом сива потороча,
    Крильми снує колючу заметіль,
    А серце вперто вірити не хоче -
    Його торкнувся теплий березіль.

    Залоскотав грайливими струмками,
    Надмухав ніжних пахощів бруньо́к,
    Розвіяв сум і вправними руками
    Розплутав снігу вовняний клубок.
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:33 | Повідомлення # 20
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    МІЙ БОЛЮ СОЛОДКИЙ...

    Обси́палась квітка
    моїх солодкавих надій
    і щастя підсіло в чужий
    даленіючий потяг.
    При виході з серця мого
    на порозі не стій,
    хай душу мою не шмагає
    пронизливий протяг.

    На друзки дрібні
    розлетілись криштальні мости
    і замки піщані роздмухав
    буденності вітер...
    Мов два метеори,
    зіткнулися наші світи,
    блакитна планета
    зійшла зі своєї орбіти.

    Усе промайне -
    у життєву пірне каламуть
    і час невблаганний
    минуле на попіл розвіє.
    А ти не минайся ніколи,
    У спогадах будь!
    Мій болю солодкий,
    моя білокрила надіє...
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:34 | Повідомлення # 21
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    ЗИМОВА КУРЯВА

    І знов рясний посипався сніжок:
    Біліє все, куди не кинеш зором!
    І ніч зимова чорним лабрадором
    Вляглася на пухкенький килимок.

    Сади в кудлате вбралися руно,
    Сніги поснули в полі табунами,
    Дерев розмитий лагідний орнамент
    Мережить неба сиве полотно.

    До павутинь розпатланих кущів
    Сніжинки липнуть мухами дрібними.
    О, як люблю карпатські щедрі зими,
    А цю красу природи - й поготів!

    Вже й лабрадор на килимі заснув,
    Сховавши в лапах місячну підкову...
    Загорнута у куряву зимову,
    Слідами вишиваю білизну́.
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:35 | Повідомлення # 22
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    ЗГАДУЮ ПРО ВАС

    Знов заметіль пустилася у вальс,
    Між білих віт тиняються сніжинки...
    Сьогодні вкотре згадую про вас.
    Моїх думок сріблясті намистинки

    З вогкої шибки здмухують вітри
    І десь несуть у сиву невідомість.
    В густих вершках втопилися двори
    І погубились вулички знайомі.

    Вже і ліхтарик сонячний погас,
    Квітучим снігом вишні облетіли...
    Так ностальгійно згадую про вас
    І смуток мій - метелик,
    сніжно-білий.
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:35 | Повідомлення # 23
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    ЯК ХИТРИЙ ТАТЬ...

    Як хитрий тать*, вкради мене у лісу
    Під молитовний шепіт яворів
    Опустить вечір ситцеву завісу,
    Останній промінь кане між гаїв.

    І перша зірка вийде на орбіту,
    Лимонним соком збризне небокрай.
    Як хитрий тать, вкради мене у світу
    І десь в кишені серця заховай.

    *Тать - злодій.
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:36 | Повідомлення # 24
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    СНІГИ ПЕРСИДСЬКІ ЛЕСТЯТЬСЯ ДО КЛЕНА...

    Сніги персидські лестяться до клена
    І мружать очі кольору бузку.
    Спинилося криштальне верете́но,
    Урвавши пряжі ниточку цупку.

    Несуться хвилі срібним передзвоном,
    В обіймах річки плавляться льоди́,
    Втопилося янтарно-стиглим гроном.
    Проміння сонця в купелі води.

    Прудка синиця гілку розгойдала
    Тремтить калини китиця пухка-
    Мережить неба синє покривало
    Колючих сосен готика чітка.

    І в білопіннім мареві казковім
    Княгиня горда їде на коні,
    Їй сивий гай шепоче колискові
    І сніг цілує кучері дрібні.
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 01.05.2013, 20:36 | Повідомлення # 25
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    СІЧНЕВИЙ РАНОК

    На круглих п'яльцях сивої зими
    Січневий ранок вишив павутиння
    Лопоче сніг пухнастими крильми
    Між покривал густого хмаровиння.

    І обважнілий кущ горобини́
    З багряних грон обтрушує серпанок.
    Ледівками* застигли теплі сни,
    Туманний розпрозоривши світанок.

    Немов міраж, розтанула весна,
    Твої сліди в заметах захололи...
    Ані душі, суцільна білизна,
    Печаль моя сьогодні - біле поле.

    *Ледівки - бурульки.
     
    natalya-gurkinaДата: Четвер, 02.05.2013, 17:12 | Повідомлення # 26
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    Та жінка, що навпроти у вікні...



    Колись усе повториться на світі:
    Зими буденні і святкові дні,
    Весняні ранки, сонцем обігріті
    Липневі ночі, теплі і хмільні...

    І буде знову тлінна золотавінь,
    В старому сквері мідний падолист,
    Гучних дощів розсипані октави
    І завірюх такий протяжний свист...

    І вкотре будуть райдуги цвісти
    Барвистим сяйвом десь на видноколі...
    Колись усе повториться! Лиш ти
    Для мене не повторишся ніколи...


    Властивості

    Палітурка: м`яка
    Кількість сторінок: 84
    Видавництво: "Карпатська вежа"(м.Мукачево).
    Весь тираж проданий
    Прикріплення: 4608577.jpg(52Kb)
     
    natalya-gurkinaДата: Понеділок, 10.06.2013, 14:52 | Повідомлення # 27
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    Малює літо райдужне графіті...

    Малює літо райдужне графіті,
    Медово гусне тепла акварель.
    Йдемо з тобою, сонечком зігріті,
    І пряних трав смакуємо коктейль.

    Цілує вітер ніжними вустами
    Моє засмагле бронзове плече
    І чередою поміж берегами
    Грайлива річка піниться, тече.

    На таці плеса бабки* стрекотливі,
    Мов павутиння, промені прядуть,
    Полощуть крила в сяєві дражливі,
    Дзвінких краплин розпирскується ртуть...

    І сліпить зір, куди лише не гляну -
    Мов хто розсипав жмені кришталю!
    Зірву у травах маківку багряну,
    Тобі до прядок темних приколю.

    *Бабка - стрекоза.
     
    natalya-gurkinaДата: П`ятниця, 06.09.2013, 12:47 | Повідомлення # 28
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    Її пальці пропахли травами...

    Її пальці пропахли травами,
    Гіркне мед на тонких вустах,
    Мріє літо хмільне загравами
    В шоколадних палких очах.

    А волосся, мов пиво, піниться
    По засмаглій її спині...
    Зореока печальна схимниця
    Пожинає серпневі дні.

    Бурштино́ві снопи позліткою
    Шурхотять на терпких вітрах,
    Порохнявіє плай веріткою
    У карпатських густих лісах.

    Вона дихає в сад туманами,
    Ароматом солодких вин
    І дощами блукає п'яними
    Між туманних легких гардин.

    А на ранок дзвінками росами
    Мерехтить на цупких листках...
    О, яка ж ти прекрасна, осене,
    Як шафранний акорд п'янка!..
     
    natalya-gurkinaДата: Понеділок, 07.10.2013, 12:41 | Повідомлення # 29
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    До світла

    Коли сповиє дні мої імла,
    Залиш мені запаленим ліхтарик,
    Щоб я до світла вирватись змогла,
    Своїх страхів долаючи примари.

    Хай голос Твій веде мене між гір
    І крок мій стане впевненим від того,
    Що серце в Тебе чисте, як сапфір,
    Мені покаже істинну дорогу.

    Хай не впіймають дикі манівці
    Моїх слідів мережива шовкові.
    Кришталь сльози затисну в кулаці
    І просвітлію з дотиком любові.

    Забуду все - невдачі і жалі,
    Вдихнувши небо, світле і погоже!
    Буває так: загубишся в імлі,
    А шлях тобі осяє світло Боже.
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 16.10.2013, 17:25 | Повідомлення # 30
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    У жовтні 2013 року побачила світ друга поетична збірка Наталі Данилюк "Кульбабова віхола".


    Віхола кульбабова, мов сон,
    Сніг весняний пухом лебединим...
    Дихаю із небом в унісон.
    Хмар шовкові лагідні перини

    Облягли топАзову блакить,
    Мов лебідки плесове свічадо.
    Теплий сніг кульбабовий летить-
    Шумовиння піниться над садом.

    Білим-білим Всесвіт замело,
    Ніжне диво подихом ворушу
    І пливе кульбабове тепло
    У дощами викупану душу.

    Білосніжний невагомий німб-
    Теплий пух, легкий і тонкорунний!..
    І сплелись в мережива дрібні
    На долонях вирізьблені руни.


    Коротка характеристика книги:

    148 сторінок;
    ч/б ілюстрації;
    м'яка ламінована титулка.


    Разом з поштовими витратами вартість збірочки складає 30 гривень.
    Замовити можна у автора: danyluk_natka@mail.ru
    Прикріплення: 6697601.jpg(66Kb)
     
    Дитячий світ » Сучасна культурна скарбничка України » Поети » Наталя Данилюк (Івано-Франківська обл., смт.Перегінське)
    Сторінка 2 з 3«123»
    Пошук: