Анатолій Матвійчук - Дитячий світ
Субота, 03.12.2016, 12:34
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 Анатолій Матвійчук - Дитячий світ






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 8640

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    Сторінка 1 з 11
    Дитячий світ » Сучасна культурна скарбничка України » Співаки » Анатолій Матвійчук
    Анатолій Матвійчук
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:06 | Повідомлення # 1
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0


    Прикріплення: 8806624.jpg(54Kb)
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:07 | Повідомлення # 2
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    МЕЖА

    У кожного із нас своя межа:
    Можливостей, терпіння,
    І свободи.
    У кожного є правила й чесноти,
    Які йому підказує Душа.

    Та білий світ прекрасний лиш здаля,
    А зблизька вгледиш охоронні вежі.
    Влаштовані так люди і земля,
    Що всюди тільки межі, межі, межі…

    Ми всі живем за правилом Межі
    Вся наша суть — то ширми і бар‘єри,
    Залізні клітки, кам‘яні вольєри
    Кордони і державні рубежі.

    Ми в‘язні нам нав‘язаних ідей,
    Раби страшних умовностей і планів,
    Заручники вождів і хижих кланів,
    І забобонів, і дурних вістей.

    О, мій земний, мій бідолашний люд,
    Поділений на племена і раси,
    В кармічнім колі злочинів-спокут!
    Розіпнутий у просторі і часі

    Ми стоїмо з тобою на межі,
    Забувши про останню обережність.
    А в кожнім з нас — загублена безмежність.
    Свята Безмежність Вічної Душі.
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:09 | Повідомлення # 3
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:12 | Повідомлення # 4
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:14 | Повідомлення # 5
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:16 | Повідомлення # 6
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    У нас сьогодні свято

    Сьогодні на душі так світло,
    Сьогодні на душі так ясно.
    Зоря ранкова вже розквітла,
    Зоря вечірня ще не згасла.
    Забулися старі образи,
    Зібралися найкращі друзі,
    І знову ми сьогодні разом
    У доброму й тісному крузі.

    Приспів:
    У нас сьогодні свято
    Таке веселе свято,
    Не будем сумувати,
    А будем святкувати.
    У нас сьогодні свято
    Таке веселе свято,
    Ми будем жити
    І не тужити,
    І будем святкувати.

    Хай музика до ранку грає,
    Хай музика летить за обрій,
    Людей поганих тут немає,
    Сьогодні з нами тільки добрі.
    А добрі люди всі веселі,
    А добрі люди всі хороші,
    Дай Боже щоб у нас в оселях
    Водилися любов і гроші!
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:17 | Повідомлення # 7
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    Я люблю Україну свою

    Я колись на землі народився
    У своїм солов’їнім краю
    За моє босоноге дитинство
    Я люблю Україну свою.

    Тут я вперше піднявся на ноги,
    Тут завжди на своєму стою.
    За поразки мої й перемоги
    Я люблю Україну свою.

    Приспів:
    Я у пісню слова переллю
    І повторить за мною крилато
    І Дніпро, і Донбас, і Карпати –
    Я люблю Україну свою!

    То сміюсь, а то плачу від болю,
    Знаю я, що живу не в раю,
    Але як би не склалася доля
    Я люблю Україну свою!

    Незнищенна вона і священна,
    Я з долонь її музику п’ю,
    І одна тільки правда у мене –
    Я люблю Україну свою!

    Приспів
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:21 | Повідомлення # 8
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    Полустанок любові

    У тумані років, за нічним небокраєм,
    Є у кожного з нас тихе місце одне,
    Що на довгім шляху нам серця зігріває
    І тамує печаль, і тривогу жене.

    Я приїду сюди вдень або опівночі
    І зійду на перон, не ховаючи сліз,
    І ясні небеса зазирнуть мені в очі,
    І спитає трава, що я в серці приніс?

    Приспів:
    Полустанок любові.
    Полустанок любові,
    Де у тиші медовій зупиняється час,
    Полустанок любові,
    Полустанок любові,
    Де надії ранкові ще квітують для нас.

    І я вірю, що ми тут зберемося разом,
    І сплетем у вінок наші слоьзи і сміх,
    І пробачимо всім найгостріші образи,
    І як діти малі, усміхнемось до всіх.

    Полустанок любові...
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:22 | Повідомлення # 9
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    Торкнись мене

    Я часто прокидаюсь серед ночі,
    Коли заб’ється серце, як колись,
    І я лежу, зтуливши міцно очі,
    Поворухунтись навіть боячись.

    Так дивно все, аж моторошно трішки.
    Ти тут була ще мить назад, ще мить...
    Твоє тепло ще пам’ятає ліжко
    І ніжний трунок так мене п’янить.

    Приспів:
    Торкнись мене – я так цього бажаю,
    Гарячим тілом пригорнись, молю!
    Твоїм вогнем я душу воскрешаю
    І сам не знаю, як тебе люблю!

    Люблю тебе так трепетно, так ніжно,
    Неначе вічно втратити боюсь.
    Ти водночас така свята – і грішна,
    Що я клену тебе й тобі молюсь.

    Твої обійми, як ворота раю,
    Пекельний пломінь на твоїх вустах,
    Немов метелик, я в тобі згораю
    І воскресаю, як міфічний птах!

    Приспів

    Я буду прокидатись серед ночі –
    Хай обступає темрява німа,
    І я ніяк повірити не хочу,
    Що пусто поруч – і тебе нема.

    А ніч така ворожа і байдужа
    І я молюсь і шепочу в сльозах:
    "Якщо не ми, то хай хоч наші душі
    Колись зіллються там, на небесах!"

    Торкнись мене...
     
    natalya-gurkinaДата: Вівторок, 09.09.2014, 18:25 | Повідомлення # 10
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    ЗЕЛЕНІ КОРИДОРИ

    Росіє,
    Ми забудемо не скоро,
    Що ти на нашій скоїла землі,
    І ці - страшні "Зелені коридори",
    Де українські хлопці полягли.

    Ти обіцяла,
    Що вогню не буде,
    Що ви на час зупините двобій -
    А потім ти стріляла прямо в груди
    І добивала тих, хто ще живий.

    Ну що ж, тобі, Росіє, не звикати -
    Аж до страшного самозабуття
    Виконувати роль сліпого ката,
    В мільйонів відбираючи життя.

    Криваві бійні і голодомори,
    Гулаг і Соловецькі табори -
    То все твої - "зелені коридори"
    Приховані від світу до пори.

    Я вірю, що прийде колись прозріння,
    В твої забуті Господом краї,
    І проклянуть прийдешні покоління
    Страшні, Росіє, подвиги твої!
     
    natalya-gurkinaДата: Середа, 11.03.2015, 08:08 | Повідомлення # 11
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    ЗЕРНА

    Прийде весна з рясним дощем,
    І землю до життя наверне.
    Стань на цім світі Сіячем,
    Виходь у поле – й кидай зерна.

    Відчуй призначення своє,
    І споконвічну суть билинну.
    Хай хтось купує-продає,
    Та ти – не з їхнього коліна.

    До неба очі підійми,
    Вдихни цей світ на повні груди
    Й скажи собі, - якщо не Ми,
    То хто в цім світі сіять буде?!

    Ти чуєш – скаржиться Земля!
    Вона мовчати не бажає,
    Ти не посієш – і поля
    Не дочекаються врожаю!

    І час жаданий не прийде,
    І не завруниться завзято,
    Те покоління молоде,
    Що здатне битися й кохати.

    І вкриють землю бур'яни,
    І будуть тішитись нероби,
    Що всюди, де не глянь - вони!
    А вимирають – Хлібороби.

    Візьми ж Молитву на вуста,
    Хай од душі відступить скверна,
    Бо наша місія проста,
    Нам треба тільки сіять зерна.
     
    natalya-gurkinaДата: Субота, 21.03.2015, 07:31 | Повідомлення # 12
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3114
    Репутація: 0
    Люди...

    Всі загалом ми хороші.
    Трохи різні, бо ж має так буть,
    Що поробиш - нас зваблюють гроші
    І високі посади псують.

    Нам засліплює очі гординя,
    І байдужість змикає вуста,
    Губить жадібність і нетерпіння,
    І лякає небес висота.

    Люди. Всі ми пішли від Адама,
    Все це істина - хоч і стара:
    Хтось від Каїна, дехто від Хама,
    Від Іуди. А хтось - від Петра!

    Люди. Різного кольору шкіри,
    Різних поглядів. Різних країн.
    Різних звичаїв, різної віри,
    А Творець наш, напевно ж, один!

    То чому ж, - я спитати вас мушу,
    Люди-людоньки - пошесть земна!
    Всі - від Бога ми маємо Душу,
    Та не знаєм, для чого вона?!

    Прислухайтесь до неї частіше,
    Вгамувавши роз'ятрену плоть -
    І тоді ви відчуєте в тиші:
    Як до вас промовляє Господь...
     
    Дитячий світ » Сучасна культурна скарбничка України » Співаки » Анатолій Матвійчук
    Сторінка 1 з 11
    Пошук: