Понеділок, 11.12.2017, 21:41
Наталя Гуркіна: казки, загадки, вірші для дітей...

 Калинова сопілка - Дитячий світ






.

Скільки Вам років?
Всього відповідей: 9289

Пошук

ДІТИ

  • Детдома Украины

  • [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    Сторінка 1 з 11
    Дитячий світ » Казки народів світу » Українські народні казки » Калинова сопілка
    Калинова сопілка
    natalyagurkinaДата: Неділя, 12.10.2008, 21:49 | Повідомлення # 1
    Admin
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 3137
    Репутація: 0
    Калинова сопілка

    Був собі дід да баба. У діда дочка, і в баби дочка. От і пішли вони в гай по ягоди. Так дідова збирає да й збира, да й назбирала повну миску, а бабина візьме ягідку, то і з'їсть. От і каже дідова:

    — Ходімо, сестро, додому, поділимось.

    От ідуть да йдуть шляхом, а бабина говорить:

    — Ляжмо, сестро, відпочиньмо.

    Полягали, дідова, втомившись, заснула, а бабина взяла ніж да й устромила їй у серце, да викопала ямку, да й поховала її. А сама пішла додому да й каже:

    — Дивіться, скільки я ягід назбирала. А дід і пита:

    — Де ж ти мою дочку діла?

    — Іде ззаду.

    Коли ж ідуть чумаки да й кажуть:

    — Станьмо, братця, от тут одпочинем.

    Да й стали. Глянуть — над шляхом могила, а на могилі така гарна калина виросла! Вони вирізали з тії калини сопілку, да й став один чумак грає, а сопілка говорить:
    Ой помалу-малу, чумаченьку, грай,
    Да не врази мого ти серденька вкрай!
    Мене сестриця з світу згубила —
    Ніж у серденько да й устромила.

    А другі кажуть:

    — Щось воно, братця, значить, що калинова сопілка так промовляє.

    От прийшли вони в село да й натрапили якраз на того діда:

    — Пусти нас, діду, переночувать, ми тобі скажемо пригоду.

    Він їх і пустив. Тільки вони увійшли у хату, зараз один сів на лаві, а другий став біля його да й каже:

    — А ну, брате, вийми сопілку да заграй!

    Той вийняв. Сопілка і говорить:
    Ой помалу малу, чумаченьку, грай,
    Да не врази мого ти серденька вкрай!
    Мене сестриця з світу згубила —
    Ніж у серденько да й устромила.

    Тоді дід каже:

    — Що воно за сопілка, що вона так гарно грає, що аж мені плакати хочеться! А ке, я заграю!

    Він йому й дав. А та сопілка говорить:
    Ой помалу-малу, мій таточку, грай,
    Да не врази мого ти серденька вкрай!
    Мене сестриця з світу згубила —
    Ніж у серденько да й устромила.

    А баба, сидя на печі:

    — А ке, лиш сюди, старий, і я заграю!

    Він їй подав, вона стала грать,— сопілка й говорить:
    Ой помалу-малу, матусенько, грай,
    Да не врази мого ти серденька вкрай!
    Мене сестриця з світу згубила —
    Ніж у серденько да й устромила.

    А бабина дочка сиділа на печі у самому куточку. І злякалась, що дізнаються. А дід і каже:

    — А подай їй, щоб заграла!

    От вона взяла, аж сопілка й їй одказує:
    Ой помалу-малу, душогубко, грай,
    Да не врази мого ти серденька вкрай!
    Ти ж мене, сестро, з світу згубила —
    Ніж у серденько да й устромила!

    Тоді-то вже всі дізналися, що воно є. По дідовій дочці обід поставили, а бабину прив'язали до кінського хвоста да й рознесли по полю.

     
    Дитячий світ » Казки народів світу » Українські народні казки » Калинова сопілка
    Сторінка 1 з 11
    Пошук: